Стандарти Радіо Джаз: Afro Blue – Mongo Santamaría (1959)

Шість кроків проти чотирьох. Три проти двох. Саме цей перехресний ритм стає основою джазового стандарту Afro Blue і спричиняє невеличку революцію у джазовій музиці. Його автор, Mongo Santamaria, народився в Гавані, вчився грати на конго і бонго на вулицях і у знаних майстрів, а згодом привіз ці вміння до Нью-Йорка. Й це була не просто екзотику, це - була пам’ять. Справжній африканський крос-ритм, що пережив століття, опинився в джаз-клубах Манхеттена - і став стандартом. У 1959 році “Afro Blue” зазвучала як проста тема. Майже мінімалістична. Один гармонічний простір. Кілька нот. Але під ними - океан, який давав безкінечний простір для імпровізації. Не дивно, що дуже швидко для Afro Blue пише текст Оскар Браун. І це значно розширює межі виконання. John Coltrane, наприклад, повністю переосмислює Afro Blue ритмічно, але залишає головне: медитативність і рух по колу, без поспіху Коли слухаєш “Afro Blue” - ти вже не в студії, не в місті, не в часі. Ти в просторі, де джаз згадує своє коріння. Де синє — це не сум. Синє — це глибина. І, можливо, десь усередині кожен із нас тихо повторює: Мрію про край, звідки родом душа, Чую — долоня торкає там-там. Відтінки втіхи, какаовий жар, Темна, як ніч, — афро-блакить.