Камера! Мотор! Джаз: Реґтайм

Це був час великих перемог та втрати ілюзій, час, сповнений пристрастю та дикунством, час перемоги влади над гідністю, час натхнення і віри… Good Time, Bad Time, Ragtime.

«Реґтайм» - саме так Мілош Форман назвав свою картину про Нью-Йорк початку двадцятого століття. Картину про расову дискримінацію, несправедливість, помсту і зневіру, чорне та біле. У цій картині немає аж надто зіркових акторів, але майстер робить так, щоб навіть предмети в кадрі промовляли голосно. Щоб від нової автівки аж пахло пальним та мастилом, а начищені виделки розповідали про розкіш і статки. Щоб перед тим, як поринути в історію про молодого джазового піаніста ми відчули, що таке Америка і для кого вона мрія, а для кого - пастка.

Псевдодокументальна манера фільму доповнена реальними історичними постатями Гаррі Гудіні, Букера Т. Вашингтона, Теодора Рузвельта, Джона Пірпонта Моргана, Чарльза Фербенкса - і всі вони важливі для того, щоб показати катастрофу, яка буде повторюватися і повторюватися і на початку століття, і у 80-х, коли фільм вийшов на екрани, і сьогодні. «Реґтайм» - це фільм про час, який так і не вдалось розірвати.

Саундтрек для фільму написав легендарний Ренді Ньюмен, і для нього це стало задоволенням, адже своє дитинство він провів у Нью-Орлеані, де про регтайм як музичний жанр знали усе. Тепер за нотами Ньюмена регтайм вивчають піаністи, і не без підстав. Адже Премія асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса за найкращу музику у 1981 році та номінацію на «Оскар» отримав саме саундтрек Ренді Ньюмена до фільму Мілоша Формана «Реґтайм».