Стандарти Радіо Джаз: Boplicity – Miles Davis / Gil Evans (1949)

У джазі все має початок і на радість нам не має кінця. Епоха бібопу принесла нам імена легендарних музикантів і подарувала складні та зухвалі джазові стандарти. Але світ змінювавася, Змінювалося відчуття швидкості, змінювалася й музика. Один із вічних новаторів джазу, Майлз Девіс, розмірковував над тим, як поєднати вишукане аранжування з доступною привабливістю. Саме тоді народилася композиція “Boplicity”, вже у назві якої було поєднано традицію Бібопу і слово паблісіті. “Boplicity” — одна з найхарактерніших композицій епохи кул-джазу. Її записав нонет Майлза Девіса під час знаменитих сесій, що пізніше вийшли на альбомі Birth of the Cool. Цей проєкт став справжньою альтернативою гарячому бібопу, де замість вибухової віртуозності з'явилася: стриманість, прозора фактура й продумані аранжування. У записі звучить нетиповий для джазу склад Нонет: дев’ять музикантів, серед яких і незвичні для джазу того часу валторна і туба. Саме цей склад створює м’яке, майже камерне звучання, що і стало пізніше візитівкою кул-джазу. Аранжування написав Гіл Еванс, але в авторстві композиції зазначений псевдонім Cleo Henry. Це дівоче прізвище матері Майлза Девіса, і саме під цим ім’ям Еванс був змушений підписати партитуру через контрактні обмеження того часу. Сьогодні “Boplicity” часто називають квінтесенцією кул-джазового аранжування — музикою, де головну роль відіграє не швидкість, а тембр звуку й ансамблева взаємодія. І саме ця композиція займає чільне місце в джазовій освіті. На її прикладі вивчають гармонійну вишуканість, ансамбль і унікальну взаємодію аранжування та імпровізації.