Стандарти Радіо Джаз: Lonely Woman – Ornette Coleman (1959)

22 травня 1959 року квартет Орнетта Коулмана зайшов до студії Radio Recorders у Західному Голлівуді — тієї самої, де Елвіс Преслі та Луї Армстронг записували деякі зі своїх хітів. Саме там за один день музиканти із Коулменом записали шість оригінальних композицій, що увійшли до альбому The Shape of Jazz to Come — «Форма майбутнього джазу». Це був запис, що обурював та збивав з пантелику. Музика ламала всі крихкі джазові канони і змушувала знову і знову її переслуховувати. Саме на цьому альбомі можна почути й п’ятихвилинну баладу під назвою Lonely Woman. Вона остаточно змінила звичні уявлення про гармонію, форму і саму природу джазової імпровізації. Але водночас, у ній було щось дивовижно звабливе. Сам Колман свого часу описав історію створення цієї ї композиції. Перш ніж стати відомим музикантом, він працював у великому універмазі, і одного разу під час обідньої перерви натрапив на галерею, де знаходилася картина дуже багатої білої жінки. Вона мала абсолютно все, чого тільки можна забажати, але в той же час, в неї були найсумніші очі у світі…” Коулмен повернувся додому і написав найхимернішу джазову мелодію, твір, що звучав немов голос загубленої людини серед великого міста. Це була одна з тих митей у джазі, коли музика раптом змінює свій напрямок. Багато хто тоді не розумів, що саме відбувається. Ба більше, за такі імпровізації тебе могли вигнати зі сцени на джем сейшені. Але з часом стало ясно: починалася нова ера — ера free jazz. І серед усіх композицій того альбому саме Lonely Woman стала його емоційним центром. Мелодія, яка колись дивувала і навіть бентежила слухачів, швидко перетворилася на одну з найвідоміших і найзворушливіших тем в історії джазу.