Камера! Мотор! Джаз: Ліфт на ешафот

Історія цього фільму - нездійсненна мрія будь-якого автора бульварних романів. 24-річний Луї Маль вже мав певний досвід асистентської роботи у кіно. Він кудись збирався їхати потягом і купив на вокзалі дешеву книжку в дорогу. Це був “Ліфт на ешафот” Ноеля Калефа. Вже дорогою він подумав, що з того міг би вийти чудовий нуар. І думка стала реальністю у 1958 році.

Франція, і європейське кіно взагалі відкривають для себе нові формати, нестандартні образи, і новаторську музику. Взявши за основу класичний нуар, Луї Маль нашарував у ньому кілька історій, образи і метафори вийшли - немов намальовані крейдою на стіні - суворі чоловіки, похмурий Париж, і неймовірна інтелектуальна краса Жанни Моро. Маль знімав Жанну Моро крупним планом, при природному освітленні і, часом, без гриму.

"Ікона французького кіно" настільки вразила своєю непривабливістю працівників лабораторії, що вони відмовилися проявляти плівку. Їх умовили і в процесі проявлення, до них дійшло, що таким чином Малю вдалося показати всі нюансів акторської гри Моро.

Та справжньою насолодою фільм “Ліфт на ешафот” став для меломанів. У стрічці дія відбувається за 24 години, а саундтрек був записаний лише за одну ніч легендарним Miles Davis. А якщо вірити легенді, то Miles Davis імпровізуючи і витиваючи шампнське з Жаною Моро та Луї Малем все записав з 11 тої вечора до 5-тої ранку. Фільм Ліфт на ешафот точно кращий за книгу, а декому саундтрек подобається більше ніж фільм.