Камера! Мотор! Джаз: Сієста

Зйомки дебютного фільму для молодої режисерки схожі на стрибок із парашутом. Або - або. Тому краще це робити у яскраво червоній сукні і у міцному тандемі з зірковим складом акторів та крутим продюсером. Саме так вчинила Мері Ламберт. Раніше її знали за кліпами для Мадонни, Вітні Г’юстон, Стінга, Лайонела Річі та ще доброго десятка виконавців. Але це перший великий метр, і у кіно свої закони.

Порівняння зі стрибком з парашутом у червоній сукні - не метафора, це зав’язка у фільмі «Сієста». Картина Мері Ламберт починається з того, що ми бачимо, як героїня Еллен Баркін, вся в синцях і побоях, у залитій кров'ю червоній сукні приходить до тями, лежачи посередині безкрайнього поля, розташованого за аеродромом. Що з нею сталося? Де вона? Чому такий вигляд? Вона не пам'ятає і не знає. Розібратися у всьому допомагають герої, яких грають Габріель Бірн, Джуліан Сендс, Ізабелла Росселліні, Мартін Шин, Джоді Фостер, Грейс Джонс та комік Олексій Сейл.

Для цієї пристрасної, загадкової, інколи богемної, інколи постмодерністської картини не підходив у якості саундтрека жоден попсовий артист, з яким працювала Мері. Вона шукала композитора і виконавця, які зможуть слідувати за сюжетом і передати гарячу млосність іспанського літа, самотність, жагу, безсилля та божевілля. Потрібен був ф’южн. Поставлену задачу бездоганно втілили Маркус Мілер та Майлз Девіс, а до них долучилися Джон Скофілд, Омар Хакім, Ерл Клаг, Джеймс Вокер та Джейсон Майлз.

Саме тому фільм «Сієста» варто було б зняти лише для того, щоб народився цей діамантовий саундтрек, який вийшов окремим альбомом.