Камера! Мотор! Джаз: Великий Ґетсбі

Про епоху джазу знімали багато фільмів, писали безліч романів, надаючи їй то гротескні риси, то трагічні. Утім, одна книга стоїть обабіч цього сонму фантазій. Це Великий Гетсбі від самого винахідника терміну "епоха джазу" Френсіса Скотта Фіцджеральда. Письменник примудрився поєднати у романі і блиск вечірок, і розкіш смокінгів, і цінності того часу - він дрібними деталями намалював не епоху, а стиль життя, який і досі надихає авантюристів, романтиків та самозакоханих інфантильних ідіотів.

Роман екранізували 5 разів. З нього робили мюзікл і навіть хореографічне шоу. А ще саме цей фільм впізнають за кадром де Ді Капріо простягає бокал мартіні. Великий Гетсбі у нашу епоху став мемом.

Спершу стрічку База Лурмана зустріли прохолодно, звинувачуючи в поверховості, але згодом кінокритики визнали - це дійсно продумане кіно, в якому ідеально все: від стилізації до саундтреку. Свідчення цього - "Оскар" за найкращі костюми та роботу художника-постановника. Гардеробом головної героїні займалась сама Міучча Прада. Дизайнерка підняла архіви і відтворила 40 костюмів. Прем’єра стрічки відбулась у Каннах. Саме там, неподалік від Сен-Рафаеля, Фіцджеральд написав найбільш проникливі і хвилюючі епізоди роману.

Фіцджеральд любив джаз, і по-своєму був закоханий в ту епоху. Він вважав, що в її основі - миттєва радість, спрага до життя та гедонізм. Письменник називав її "століттям чудес, мистецтва і крайнощів". З крайнощів створили і саундтрек фільму. Одночасно під керівництвом композитора Крейга Армстронга працювали популярні і не зовсім джазові і не джазові зірки, такі як Jay-Z, Kanye West, Fergie, Lana Del Ray. А Beyonce виконала кавер на пісню Емі Вайнхаус "Black to Black".