Камера! Мотор! Джаз: Людина із золотою рукою

Здається, весь світ був проти виходу цього фільму. Окремі установи точно були проти: ще на стадії сценарію «Управління з виробничого кодексу (PCA)», а потім на стадії виробництва «Національний легіон порядності», така собі католицька рада цензури фільмів. У 50-тих було багато табуйованих тем. Одна з них - наркотики. Не згодним був і автор роману Нельсон Альгрен, бо у сценарії все геть перекрутили.

Згодним був тільки Френк Сінатра, який буквально вирвав цю роль у свого давнього ворога Марлона Брандо. Сінатра відчував, що ця роль стане для нього тріумфальною. Мова про нуарну драму «Людина із золотою рукою», сміливе і чесне висловлювання 1955 року. У сюжеті боротьба із згубною звичкою, співзалежність у стосунках, кримінал, музика і ударна установка, як символ надії на нормальне життя. Зрештою, все що може бути актуальним і сьогодні.

Але чи зможе хтось сьогодні написати саундтрек, як це зробив геніальний Елмер Бернстайн? Він був настільки прискіпливий до деталей аранжування, до кожного інструмента, до кожної теми, що, якщо заплющити очі, то кожен з нас може в уяві зняти своє, не менш напружене, психологічне і дуже емоційне кіно. Фільм «Людина із золотою рукою» отримав три номінації на «Оскар», і одна з них була за саундтрек.