Камера! Мотор! Джаз: Солодкий та Гидкий

30 років Вуді Аллен відкладав зйомки цього фільму. Він мав стати другим у режисерській кар'єрі Алена і називатися “Джазовий малюк”, а став 29-тим і отримав назву “Солодкий та Гидкий”. На тлі одноразового мотлоху кінця 20 сторіччя - мюзикл, а скоріше псевдодокументальна містифікація, із Шоном Пенном у головній ролі - провалився у прокаті. Це був перший фільм Вуді Аллена у якому він у головній ролі не виводить самого себе, або типового для себе героя. А у всьому іншому, як завжди тонко, вишукано і геніально.

У Вуді Аллена, все у деталях. Герой Шона Пена Еммет Рей представляється “другим найкращим гітаристом у світі після одного цигана”,натякаючи на Джанго Рейнхарда від музики якого він непритомніє. Та і у кадрі Шон Пенн вправно грає на Селмер Маккафері 1932 року випуску, гітарі на якій грав великий Джанго.

Доречі вчив Шона Пена грати на гітарі гітарист Говард Олден, що логічно. Саме він зіграв всі композиції для саундтреку фільму Солодкий та гидкий. А композитором фільму став улюблений Вуді Аленом Хаймен Дік, який створив бездоганну свінгову стилізацію 30 х років.

І на додачу - традиційні аленівські витівки. Цього разу - це такі собі історики джазу, експерти, власне й сам кларнетист Вуді Аллен, які коментують епоху, події навколо головного героя, і врешті решт створюють атмосферу справжньої історії, в яку не перестаєш вірити навіть після викривальних титрів.